У квітні 2024 року відбулася прем’єра вистави “Місто” за Валер’яном Підмогильним, режисеркою якого є Ольга Турутя-Прасолова. Театр активно гастролює з цією виставою Україною. Ми поспілкувалися з акторкою театру і виконавицею однієї з головних ролей у виставі, Дарією Ждан. Дарія розповідає, що на початку минулого року вони вже відвідали Полтаву та Дніпро, а восени відбулася прем’єра у столиці.
“Місто” наразі наймобільніша вистава для поїздок в інші міста, адже і прем’єра у Харкові відбулася у період активних обстрілів міста. Режисерка Ольга згадує, як проходили репетиції у рідному театрі: “Через постійні обстріли адреналін був на межі, і тому ми постійно сміялися”. Виставу ж харків’яни побачили у романтичній напівтемряві. “В день прем’єри у місті вчергове були перебої зі світлом. Глядачі чекали, і ми прийняли рішення вийти на сцену. Вистава відбулася завдяки кропіткій роботі звукорежисерів та освітлювачів, які робили в тих умовах все, що могли” – з Інстаграму Ольги. Працюючи над “Містом”, режисери і постановники враховували нинішні умови, і в результаті створили виставу, яку можна показати навіть у підвальному приміщенні з мінімумом декорацій.
Гастролі зараз Даша згадує з посмішкою: “Нас дуже тепло приймають глядачі, у кожному місті ми зібрали повні зали. Люди дуже чекають саме на харківські театри. Проте не всі знають, що у Харкові зараз діє заборона на показ вистав у приміщеннях театрів. Дізнавшись, що зараз ми буквально виборюємо можливість працювати, звісно, захоплюються нашою незламністю”. Акторка навіть жартує, що в період репетицій та масових обстрілів Харкова їм з режисеркою дуже хотілося просто дожити до прем’єри. Вона розповідає, що репетиції іноді доводилося проводити просто на подвір’ї театру, вмикаючи фонограму на телефоні. “У нас була мета – показати “Місто” Україні, тому ми розуміли, що зупинятися не можна”.
Харків’яни з такою ж наполегливістю продовжують працювати і над іншими виставами, тому у вересні у Івано-Франківську відбувся фестиваль “Харків: (не)релокована культура”, в якому брав участь і драматичний театр. З гордістю можна сказати, що митців Харкова чекають у кожному місті, щоразу захоплюючись ними, як вперше.
Проте працювати в таких умовах важко і фізично, і морально. Трупа драматичного театру значно скоротилася, і наразі в колективі працюють лише ті, хто дійсно любить свою справу. “Зараз ми намагаємося таким чином обирати репертуар, щоб не залишити без роботи жодного актора” – розповідає Дарія. Звісно, війна внесла значні корективи і в творчі, і в організаційні моменти. На питання про зміни після початку повномасштабного вторгнення Даша відповідає, що першочергово вони змінили репертуар, виключивши все російське. Також було прийнято рішення змінити назву з “Театру російської драми” на “Харківський академічний драматичний театр”, за що активно боролася Ольга Турутя-Прасолова. Працівники колективно вирішили, що хочуть присвоїти театру статус імені Григорія Квітки-Основ’яненка. Даша посміхається і зазначає, що це буде перший в Україні “Театр Квітки”. Вона з радістю розповідає, що, незважаючи на складні умови сьогодення, вони мають своїх постійних глядачів, які вдячні їм за невпинну працю і подаровані емоції.
Ми приєднуємося до вдячності глядачів і захоплюємося відданістю харківських театралів своїй справі. Бажаємо театру Квітки багато вдалих прем’єр і теплих прийомів!
Автор інтерв’ю – Марія Бондаренко.
